Будівельник замовив 30 зайвих коробок паркету за договором cost-plus: хто платить за надлишок?

Власник описав проблему 4 листопада в дописі на форумі Reddit r/Homebuilding: план будинку не змінювався, але замовлення дошки й плитки значно перевищило те, що потрібно для кімнат, а повернути матеріал не можна. Якщо в коробці близько 20 кв. футів (приблизно 1,9 кв. м), 30 коробок паркету покривають близько 600 кв. футів (приблизно 56 кв. м).

Певний запас нормальний. Посібник Angi з підлогових покриттів називає звичайний запас від 10 до 15%: близько 5% для плитки й вінілу та близько 20% для масивної дошки, щоб покрити помилки під час різання, браковані дошки й майбутній ремонт. Важливо також, щоб увесь обсяг був з однієї партії, бо пізніше замовлення може не збігтися за тоном. Одна чи дві запасні коробки для ремонту коштують недорого. Тридцять коробок за незмінного плану потребують пояснень.

Хто оплатить різницю, вирішує договір. Документ AIA A102, типовий договір Американського інституту архітекторів на умовах «витрати плюс винагорода» з гарантованою максимальною ціною, дозволяє підрядникові виставляти матеріал понад укладений лише як запас на розумні відходи й псування. Після завершення робіт залишки належать замовникові, або підрядник на бажання замовника продає їх і зараховує виручку в зменшення вартості робіт. Та сама форма зобов'язує підрядника працювати ощадливо й в інтересах замовника. Якщо винагорода будівельника рахується відсотком від витрат, замовник платить націнку й за кожну зайву коробку.

Укладаючи такий договір, можна прописати допустимий відсоток відходів за кожним видом робіт, вимагати розрахунок обсягів і замовлення на постачання до відвантаження матеріалу та зобов'язати підрядника повертати надлишки, які приймає постачальник, із заліком вартості. Якщо будівництво вже триває, попросіть у будівельника розрахунок обсягів, на якому ґрунтується замовлення, і дізнайтеся, чи прийме постачальник нерозпаковані коробки хоча б із комісією за повернення.