Змонтовано, але рахунок не проведено: чому звіт WIP показує переплату, якої немає

Більшість підрядників, які визнають виручку за ступенем готовності, рахують її методом «витрати до витрат». Відсоток готовності дорівнює фактичним витратам, поділеним на кошторисну собівартість, зароблена виручка дорівнює цьому відсотку, помноженому на суму контракту, а все, що виставлено понад зароблене, вважається випереджальним виставленням рахунків і обліковується як зобов'язання. Стовпець фактичних витрат єдиний залежить від того, чи вчасно прийдуть чужі папери, зазначає у своєму посібнику зі звітів WIP компанія Corpay, яка продає програми для розрахунків з постачальниками.

Візьмімо контракт на 1 млн доларів з кошторисною собівартістю 800 000 доларів. На кінець місяця бригада виконала робіт на 500 000 доларів витрат, а за актом виставлено 650 000. Якщо рахунок постачальника на 100 000 доларів за змонтований матеріал не проведено, в обліку значиться 400 000: готовність 50%, зароблено 500 000, переплата 150 000. Проведіть рахунок, і готовність стане 62,5%, зароблено 625 000, переплата 25 000.

Наступного місяця запізнілі рахунки проводять, витрати стрибають, і об'єкт, на якому нічого не сталося, ніби втрачає маржу. Corpay називає цю «пилку» найчастішою картиною в історії звітів WIP у підрядників і пише, що коливання маржі більше ніж на пару пунктів без причин на майданчику зазвичай пояснюються дисципліною нарахувань. Це помічають і ззовні. Поручителі за гарантіями шукають у звіті зниження маржі, а банки бачать у переплаті гроші, які належать ще не виконаній роботі.

Лікується це процедурою закриття періоду. Corpay радить тримати постійне нарахування за матеріалами, отриманими, але не виставленими постачальником, до закриття звіряти відкриті замовлення на закупівлю з товарними накладними й доручити керівникам проєктів підтверджувати обсяг робіт субпідрядників у фіксований день місяця, не чекаючи їхніх рахунків. Блог The WIP Report описує проведення: очікувані витрати відображають як нараховане зобов'язання, після проведення справжнього рахунку нарахування сторнують, щоб витрати не задвоїлися, а кожне нарахування записують із зазначенням об'єкта, постачальника, дати й суми.