Кухонний жир роз'їдає покрівлю з ТПО: як захистити мембрану довкола ресторанних витяжок

Покрівельник, який виклав знімок у неділю, здивувався, що всередину будівлі ще не тече. Інспекторам така картина знайома. У бібліотеці типових висновків InterNACHI сказано, що тваринні жири хімічно руйнують ТПО: мембрана м'якне, здувається, шви розходяться й починають протікати. EPDM і бітумні покрівлі страждають не менше: від кухонного жиру вони набрякають і перестають тримати воду.

GAF у посібнику з хімічної стійкості своїх одношарових мембран пише, що ТПО вбирає жири й олії та вкривається плямами. У таблиці оцінок ТПО отримує B (обмежене вбирання) за жиром, за тваринними й рослинними жирами та C за оліями. Звичайний ПВХ отримує за жиром C. Оцінку A має лише PVC-KEE, і GAF називає його кращим вибором для покрівлі, на яку потраплять жир і олія. Якщо ТПО все ж кладуть на об'єкті зі слабким хімічним впливом, GAF радить другий, змінний захисний шар довкола труб, вентиляційних виходів і жироуловлювачів. У тому ж документі сказано, що обмежена гарантія GAF не поширюється на пошкодження від хімічного впливу, зокрема від жиру й олії.

Пожежні норми теж стосуються даху. NFPA 96 у витягу постачальника вентиляційного обладнання HoodFilters.com вимагає, щоб на виході витяжки на даху жир із низьких точок вентилятора чи повітропроводу стікав у закриту, захищену від дощу негорючу ємність, розраховану на таку роботу. Кожен даховий вентилятор із викидом угору повинен мати злив у добре помітний і доступний жирозбірник місткістю не більше 1 галона. Пристрій збору не повинен погіршувати роботу вентилятора, а сертифіковані системи випробовують за UL 710A.